Продовжуючи досліджувати Білу криницю, вихованці гуртка «Географічне краєзнавство» Близнюківського Будинку дитячої та юнацької творчості дійшли висновку
Історія маленької криниці – це частина історії країни. Майбутнє залежить від людей, які живуть сьогодні. Шкода, що ми інколи не помічаємо ослаблення духовного зв’язку між старшим і молодшим поколінням, а це, на превеликий жаль, приводить до втрати духовних традицій.
Продовжуючи досліджувати Білу криницю, вихованці гуртка «Географічне краєзнавство» Близнюківського Будинку дитячої та юнацької творчості дійшли висновку, що вона тілесно й духовно зв'язує предків і нащадків, бо перші копали, другі п'ють воду із неї. Ідуть роки, минають десятиліття…. Вічними залишаються невмирущі джерела духовності.
Нам, молодому поколінню, треба оберігати криниці, щоб не втратити свою святість, адже в них воістину жива вода, якою виліковуються навіть безнадійно хворі люди. Це символ здоров'я, сили, багатства, святості чистоти, а виявляти неповагу до води є великим гріхом. Скільки б років не минуло, і які б настрої не панували в суспільстві, та українці завжди поверталися, повертаються і будуть повертатися до цілющих джерел, які живлять наше коріння.
Важливо, щоб той, хто не зміг спорудити криницю, спорудив у собі шанобливе ставлення до цих святинь.
Отже, чим більше пульсуватиме незамулених джерел народної пам’яті, тим повноводнішим буде річище духовності.
