Поради та роз'яснення від лікарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ! ВЧАСНО ПРИЙДІТЬ ДО ЛІКАРЯ

Артеріальна гіпертензія (АГ) є патологічним станом організму, що проявляється стійким підвищенням артеріального тиску (АТ). Постійне підвищення тиску може призвести до гіпертонічної хвороби, що є однією з основних причин передчасних смертей у всьому світі.

Кров в наших судинах перекачується внаслідок скорочень серцевого м'яза. Від серця кров розноситься до всіх інших частин тіла, створюючи тиск на стінки судин (артерій). АГ – це явище, при якому кров надмірно тисне на стінки артерій зсередини. Чим більше тиск, тим важче серцю перекачувати кров і тим більше навантаження на судини.

Щоб не пропустити початок АГ, необхідно уважніше ставитися до свого здоров’я й усім людям після 50 років вимірювати артеріальний тиск (АТ) не рідше двох разів на місяць.

Підвищений АТ без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень.

Навіть помірне підвищення АТ пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя. До 40% хворих на АГ не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг.

Як діагностувати АГ

За різних умов тиск може підвищитися навіть у цілком здорової людини, тому зафіксувавши одноразове підвищення тиску, ще не варто відразу діагностувати у себе гіпертензію, а спочатку є сенс розібратися з причинами. Тиск може підвищитися на тлі сильного емоційного стресу, вживання алкоголю, після значного фізичного навантаження тощо. У здорової людини організм компенсує вплив усіх цих факторів і зберігає АТ в нормі.

Якщо ви вперше виявили в себе АТ у стані спокою вище 140/90 мм рт. ст, вас турбує головний біль, шум у вухах, слабкість – обов’язково зверніться до лікаря.

Діагноз АГ повинен бути підтверджений цілодобовим амбулаторним контролем АТ або домашнім вимірюванням. АГ діагностують, якщо підвищені показники зафіксовано в результаті принаймні двох вимірювань.

У разі помірного підвищення під час першого вимірювання друге вимірювання здійснюють через кілька місяців, а якщо підвищення значне – через коротший інтервал. Дані єдиного вимірювання беруть до уваги для діагностування АГ, якщо вони свідчать про 3-й ступінь гіпертонії, наявна відповідна симптоматика, існує високий додатковий серцево-судинний ризик.

Ступені артеріальної гіпертензії

1 ступінь: систолічний тиск 140–159 мм рт. ст. та/або діастолічний 90–99 мм рт. ст.
2 ступінь: систолічний 160–179 мм рт. ст. та/або діастолічний 100-109 мм рт. ст.
3 ступінь: систолічний ≥ 180 мм рт. ст. та/або діастолічний ≥ 110 мм рт. ст.
Ізольована систолічна АГ: систолічний ≥ 140 мм рт. ст. і діастолічний 90 мм рт. ст.

На жаль, у більшості випадків початок АГ лишається непоміченим і діагноз ставиться вже тоді, коли на кардіограмі виявляються зміни у вигляді гіпертрофії лівого шлуночка чи окуліст фіксує зміну судин очного дна. Це означає, що підвищений АТ уже встиг завдати шкоди серцю та судинам, і починати лікування слід було раніше.

З урахуванням особливостей причин виникнення хвороби виділяють два типи АГ:

Первинну або есенціальну.
Вторинну або симптоматичну.

У 95 % випадків діагностують есенціальну артеріальну гіпертензію.

Симптоми АГ

Підвищення тиску можуть супроводжувати загальна слабкість, дратівливість, сонливість. Подібні симптоми притаманні різним недугам, саме з цим пов’язане пізнє звернення хворих до фахівця, коли АГ виявляють випадково під час візиту до лікаря з інших причин. Нормальним вважають систолічний (верхній) тиск менш як 120 і діастолічний (нижній) тиск менш як 80 мм рт. ст.

Симптоми:

підвищений тиск;
головний біль (найчастіше в потиличній чи тім’яній частині);
періодичний шум у вухах, потемніння в очах та запаморочення;
біль в ділянці серця;
прискорене серцебиття в стані спокою;
відчуття задухи.

Визначальні фактори ризику появи АГ:

вік (понад 50 років);
рівень загального холестерину;
малорухливий спосіб життя;
тютюнокуріння;
ожиріння;
ранній початок серцево-судинних захворювань у членів родини;
доклінічні прояви атеросклерозу;
надмірне споживання солі.

У людей, які мають найближчих родичів до 55 років з артеріальною гіпертензією, ризик розвитку гіпертонічної хвороби збільшується в чотири рази.

Профілактика АГ

Замислитися про профілактику АГ необхідно в молодому віці, особливо якщо хто-небудь із близьких родичів має серцево-судинні захворювання.

Наводимо поради, що допоможуть вам запобігати розвиткові АГ та контролювати свій тиск, якщо АГ вже діагностовано:

підтримуйте нормальну масу тіла;
відмовтеся від куріння та споживання алкоголю;
регулярно займайтеся фізичними вправами (не менше 30-40 хв, 3-4 рази на тиждень)
обмежуйте споживання солі (до 5 г на добу для дорослої людини – трохи менше чайної ложки, включно з «прихованою сіллю» в маринадах, копченостях, ковбасах, соусах і навіть у звичайному хлібі);
уникайте стресів (чудовою профілактикою впливу стресів на організм є фізична активність: легкий біг, плавання, йога, прогулянка на природі);
вживайте продукти, багаті на калій (крупи, бобові, фрукти, овочі, зелень).

СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ: ВПЛИВ КУРІННЯ ТА АЛКОГОЛЮ

Вживання алкоголю та тютюнових виробів є ключовими факторами ризику основних неінфекційних хвороб – раку, серцево-судинних захворювань, хвороб шлунково-кишкового тракту, цукрового діабету тощо.

Щорічно від неінфекційних захворювань помирає понад 36 млн людей. Розглянемо окремо вплив кожного з вищеперелічених факторів на розвиток серцево-судинних захворювань і почнемо з алкоголю. Вживання алкоголю призводить до артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, інсульту (ішемічного та геморагічного), порушення серцевого ритму та інше.

Як алкоголь впливає на організм

Існують дані, що ураження органів алкоголем залежить від кількості, яку вживає людина. Чим вища доза, тим гірші наслідки. Алкоголь є активним токсином, який розповсюджується по всьому організму і спричиняє множинні ефекти. Крім основного компонента алкоголю – етанолу, на організм можуть впливати й інші його інгредієнти.

Особливо вразлива до шкідливого впливу алкоголю серцево-судинна система. Клітини серцевої м’язової тканини кардіоміоцити відрізняються високою чутливістю до токсичної дії алкоголю і низькою швидкістю відновлення.

Дія алкоголю на організм людини має гострі та хронічні наслідки, які переважно залежать від дози і можуть бути зворотними при припиненні або зменшенні його споживання. При тривалому вживанню великих доз алкоголю підвищується ризик захворюваності на ішемічну хворобу серця, артеріальну гіпертензію, порушення ритму серця, інсульту, ураження артерій.

Ще одним важливим фактором ризику серцево-судинних захворювань та передчасної смерті є вживання тютюнових виробів. Тютюнокуріння залишається основною небезпекою для здоров’я та значною мірою сприяє захворюваності та смертності від серцево-судинних захворювань.

Вплив тютюнокуріння на організм

На розвиток серцево-судинних подій впливає не лише активне куріння, а й пасивне. Тютюнокуріння підвищує ризик інфарктів внаслідок пошкодження судинної стінки. Під впливом тютюнового диму формені елементи крові налипають на стінки судин, що надалі зумовлює утворення тромбів. А утворення тромбів в судинах серця чи судинах мозку спричиняє розвиток інфаркту або інсульту.

Тютюнокуріння вдвічі підвищує ризик розвитку стенокардії та інфаркту міокарда, і приблизно в 5 разів – раптової смерті. Тривалий хронічний вплив компонентів тютюнового диму призводить до ураження артерій та капілярів нижніх кінцівок (ендартеріїту).

Існують переконливі докази зв’язку тютюнокуріння та інсульту. У жінок, які курять і застосовують оральні контрацептивні засоби, ризик розвитку вищий порівняно з тими, які не курять. Вживання алкоголю та тютюнових виробів є поведінковими факторами, на які можна вплинути. Це потребує корекції поведінки людини. Важлива роль у допомозі по відмові від вживання алкоголю та тютюнових виробів належить медичним працівникам первинної медико-санітарної допомоги (ПМД).

Саме лікарі ПМД можуть виявляти активних курців та людей із вживанням алкоголю, проводити профілактичні консультування по відмові від тютюнокуріння та вживання алкоголю, надавати необхідну медичну допомогу. Медпрацівники володіють навичками мотиваційного консультування та надання допомоги пацієнтам, які хочуть покинути вживати чи скоротити вживання алкоголю та відмовитись від тютюнокуріння, а також направляють таких пацієнтів до відповідних спеціалістів.

Будьте уважними до свого здоров’я, за необхідності звертайтеся до лікаря!

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ: ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ЧАС ВІДВІДАТИ ЛІКАРЯ?

Цукровий діабет (ЦД) дуже поширене захворювання. Близько 415 млн людей у всьому світі мають ЦД, і приблизно у 193 млн людей він недіагностований. Серед хворих на ЦД, близько 90 % припадає саме на ЦД 2 типу.

ЦД часто спричиняє глибокі психологічні та фізичні страждання не лише людини, яка хворіє, а й усіх членів сім’ї. Попри значний обсяг інформації стосовно факторів ризику ЦД 2 типу та доказів успішної профілактики, захворюваність продовжує зростати в усьому світі. І тут важливо розуміти, що раннє виявлення захворювання через скринінг, проведення профілактичних заходів та застосування ефективних методів лікування, запобігають виникненню ускладнень та знижують захворюваність і смертність.

Підступність ЦД 2 типу полягає в тому, що на початку захворювання практично відсутні будь-які ознаки та симптоми. І це призводить до того, що вперше діагноз ЦД 2 типу встановлюється, коли людина хворіє впродовж декількох років. При цьому виникають незворотні зміни, що спричиняють такі ускладнення, як діабетична стопа, ретинопатія та інші. Тим часом ЦД 2 типу постійно прогресує. Важливо починати лікування одразу після встановлення діагнозу.

Скринінговими тестами для виявлення такого стану є визначення рівня глюкози в плазмі натщесерце та глікозильованого гемоглобіну HbA1C. Для запобігання подальшому розвитку ЦД 2 типу, ефективною буде корекція способу життя (підвищення фізичної активності, збалансоване харчування тощо).

Коли необхідно відвідати лікаря?

Рекомендації Американської діабетичної асоціації визначають, що скринінг на ЦД за відсутності факторів ризику, слід проводити з 35 років. Це пов’язано з тим, що ЦД розвивається у досить молодому віці. У дорослих із надмірною масою тіла чи ожирінням, які мають один або декілька факторів ризику, тестування на цукровий діабет 2 типу, скринінг слід проводити незалежно від віку.

Фактори ризику ЦД 2 типу

наявність родичів з ЦД;
серцево-судинні захворювання;
артеріальна гіпертензія (≥140/90 мм рт. ст.);
високий рівень холестерину;
надмірна вага та ожиріння;
низька фізична активність;
синдром полікістозних яєчників у жінок.

Оцінити свій ризик цукрового діабету ви можете на сайті Центру.

Цей тест є формою оцінки ризиків ЦД 2 типу, що є частиною Уніфікованого клінічного протоколу первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Цукровий діабет 2 типу», затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я № 1118 від 21 грудня 2012 року.

Важливо пам’ятати, що результати такого тесту не є діагнозом, і лише вказують на ймовірний ризик виникнення ЦД 2 типу.

Для розширеної інтерпретації результату обов’язково звертайтеся до свого сімейного лікаря. Оскільки, тільки лікар визначає подальший план діагностики, профілактичних заходів та лікування; надає рекомендації стосовно зміни способу життя, зокрема, збільшення фізичної активності (щонайменше 150 хв на тиждень помірної інтенсивності), збалансоване харчування (низькокалорійна, низьковуглеводна їжа) тощо. Тож, будьте активними та свідомими стосовно власного здоров’я. І при необхідності своєчасно звертайтеся до свого сімейного лікаря!